Українці в Австрії

Історичні етапи та передумови появи українців на території Австрії

Історія українсько-австрійських взаємин налічує понад тисячу років. Торговельні зв'язки Київської держави з містами середнього Дунаю відомі з 10-го століття. У літописах згадуються зв'язки між галицьким князем Ярославом Осмомислом і австрійським правителем Гайнріхом ІІ Язомірґоттом.
Коли рід Бабенберґів припинив своє існування, австрійське князівство запросило на свій престол князя Романа, сина Данилового, що одружився 1252 р зі спадкоємницею престолу Ґертрудою.
Австрійські цісарі прагнули залучити на свій бік українських козаків у боротьбі з турками у Тридцятилітній війні. Чимало козаків служило тоді як наймані відділи в цісарському війську. Дипломатичні зв'язки з Австрією мали також гетьмани Богдан Хмельницький та Пилип Орлик. В 1683 р козаки брали участь в обороні Відня перед турками, воюючи у складі полку Семена Палія. Легендарною для віденців стала постать козака-розвідника Юрія Кульчицького, що двічі таємно пройшов кільце облоги Відня, щоб пронести стратегічно важливу інформацію. Ще більшу популярність здобув Юрій Кульчицький завдяки тому, що використав чималі запаси кави, вручені йому як нагороду за подвиг, і організував у Відні одну з перших кав'ярень, спопуляризувавши таким чином цей, до того часу невідомий напій не лише у Відні, але й в усій Європі.
В університетах Австрії, починаючи з 16-го століття, навчалися українські студенти. Їх потік значно зріс з 1772 р., коли західноукраїнські землі (Галичина й Буковина) увійшли у склад Габсбурзької монархії. Це в великій мірі позитивно вплинуло на політичне й культурне піднесення цих земель, зумовило їх швидкий національний розвиток і ту роль, що її відіграла Галичина в часи гніту царської Росії в Центральній та Східній Україні.
Особливе зацікавлення українською проблемою виявила Австрія під час першої світової війни, коли у 1914 р. за її сприяння було створено Союз визволення України. У 1918 р. Австро-Угорщина встановила зв'язки з молодою Українською Державою, підписавши з нею Берестейський мир. Австрія й Україна обмінялися послами.
Після виникнення ЗУНР в Австрійській Республіці була акредитована українська місія, визнана австрійською владою як представництво Української Держави. Від кінця 1919 р. до березня 1923 р. в Австрії перебував екзильний уряд ЗУНР.
Українці в Австрії почали поселятися в значних кількостях особливо після 1772 року. Це були здебільшого призвані до військової служби, студенти теології у Барбареумі у Відні, згодом й інших вищих шкіл, згуртовані з часом (1868 р.) у студентському товаристві «Січ» , посли до парламенту, політики, службовці, робітники.
Чисельність українців Австрії значно зросла з початком Першої світової війни. Сюди прибували біженці з Галичини й Буковини, включно з багатьма військовими та представниками української інтелігенції, іммігранти зі східноукраїнських земель, українці-військовополонені, які служили в російській армії.
Другим етапом формування української громади в Австрії став період розпаду Австро-Угорської імперії - українська колонія у Відні зменшилась, але невдовзі знову різко зросла після приїзду сюди уряду Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Після Першої світової війни в Австрії нараховувалося приблизно 50 тисяч українців.
Наприкінці Другої світової війни - третя хвилею української еміграції – кількість українців в Австрії склала понад 100 тисяч. Під час перебування радянських військ в Австрії, значну частину українців було депортовано до Радянського Союзу, а все громадсько-політичне, культурне й релігійне життя української громади зосереджувалось у Західній Австрії.
Точну чисельність українців в Австрії встановити важко, оскільки офіційна статистика не розглядає їх як окрему етнічну групу. За окремими даними, кількість громадян українського походження складає близько 12 тис., більшість з яких поселилася у країні після 1989 р. – четверта хвиля міграції. Чисельність автохтонної української громади становить близько 3 тис. осіб. Українці представлені практично у всіх соціальних прошарках суспільства, найбільш активними у громадському житті є традиційно люди з вищою освітою. Абсолютна більшість із них проживає в містах, зокрема у Відні та його околицях. а також містах Зальцбурзі, Клагенфурт-Вілласі, Граці, Іннсбруку, Кюстіні, Лінці, Брегенці.
Державним органом Австрії, відповідальним за питання реєстрації та нагляду за діяльністю організацій національних меншин, є федеральне міністерство внутрішніх справ.
Законодавчим актом, що регулює відносини держави з національними меншинами, є федеральний закон про національні меншини в Австрії 1976 року, Рамкова конвенція про захист національних меншин (набула чинності для Австрії 1 липня 1998 року), Європейська хартія регіональних мов та мов меншин (набула чинності для Австрії 1 жовтня 2001 року). Окремі права національних меншин знайшли закріплення у Конституції країни.
Українська громада не підпадає під визначені законодавством критерії для національних меншин, зокрема щодо необхідної мінімальної кількості представників певної національності (на державному рівні у Австрії визнано наступні національні меншини: хорватська, словенська, угорська, чеська, словацька і рома).
Першою українською церквою за кордоном, а надалі першим об’єднанням української громади в Австрії стало Українське церковне братство Святої великомучениці Варвари, засноване у 1862 р. парафіянами однойменної української греко-католицької церкви. До серпня 2000 р. пастором церкви був Генеральний вікарій О.Остгайм-Дзерович, нагороджений відзнакою Президента України - Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. З 2007 року парохом є о. Тарас Шаґала. При братстві діє хор української греко-католицької церкви. Керівник хору – Михайло Стринадюк. З 2000 року головою братства була пані Марія Остгайм-Дзерович (за віком у 2011 році склала свої повноваження). Наразі головою братства обрано Ростислава Тиса. У 2001 р. Марія Остгайм-Дзерович була нагороджена орденом » За заслуги» ІІІ ступеня.
Австрійсько-українське товариство (АУТ) – понад 20 років є головною організацією української діаспори, засноване у 1992 р. Президентом АУТ є колишній міністр фінансів Австрії Рудольф Едлінґер, нагороджений у листопаді 2007 р. Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Керуючий президент - Василь Пилипчук.
У січні 2010 року засновано Товариство української молоді в Австрії (ТУМА), організоване Миколою Габорієм. Наразі є однією з найактивніших та дійових організацій української громади в Австрії. В рамках ТУМА створено молодіжний театр. Голова товариства – Ольга Кмита.
Український культурно-освітній центр ім. Івана Франка створено у січні 2010 року Голова Центру – Ростислав Тис. Передумовою створення цієї організації стали прагнення окремих активістів місцевої української громади організувати у Відні школу згідно з вимогами Міжнародної української школи (МУШ), та реалізовувати інші проекти культурного спрямування. На сьогодні в школі навчаються учні від 1 до 11 класів. Влітку 2011 року відбулася перша атестація екзаменаційною комісією МУШ. Згідно із статутом організації, головними завданнями товариства є освітньо-виховна робота, пропагування, підтримка і розвиток української культури, охорона матеріальних пам’яток української культури, створення українського інформаційного простору на території Австрії, забезпечення тісних контактів з Україною та українськими організаціями як в Австрії, так і за її межами у всіх проявах духовного, культурного, політичного, релігійного, гуманітарного, наукового та економічного життя.
Тoвариство ім. Павла Чубинського засновано у червні 1999 року є неприбутковою, позапартійною та над конфесійною громадською організацією, що об'єднує українців, а також громадян інших країн українського походження та сприяє поглибленню зв’язків між Україною і Австрією в галузях мистецтва, культури і науки; підтримці соціальних та гуманітарні проектів; поширенню наукової і творчої спадщини Павла Чубинського; збереженню і поширенню української народної культури і звичаїв. Президент – Петро Артемчук.
Український центр «Зальцбург» засновано у березні 2006 році.
Центр об’єднує етнічних українців, які проживають у місті Зальцбург. Головою організації є Надія Барч.
Студентська організація «Січ» в Граці існує з 1890 року. Наразі проводяться лише окремі культурні заходи. Керівник Товариства – Ольга Баранова, заступник - Надія Хаверко.
Восени 2014 року новостворений Український педагогічний центр у м.Відень відкрив суботню Міжнародну школу «Ерудит»в М.Відень. Голова центру – Галина Павлюк.
У м.Відень існує також «Європейсько-українська кооперація», «Українсько-лікарське товариство» (Президент - Ігор Гук).
Головою спортивно-культурного об“єднання Україна-Відень є Роман Нікіфорук.
Перелік українських громадських організацій Австрії у 2014 році поповнили Об“єднання українських водіїв «Автомайдан Австрія», Голова – Віктор Кришевич та об'єднання «Європейська Україна», Голова – Сергій Вайнагій.
У 2015 році заснована організація «Центр українських ініціатив у сфері культури, політики і економіки». Керівник – Анна Яроцька та ПЛАСТ - Українська Скаутська Організація в Австрії, Голова – Ігор Непийвода,заступник - Ольга Дрозд.
З часом закінчили своє функціонування декілька громадських українських товариств: Спілка українських філателістів Австрії (СУФА), Організація «Громада», Організація «Демократична Україна».
Стан задоволення потреб закордонних українців Австрії відповідає суті та рівню потреб як таких .
За сприяння Посольства у Австрії на регулярній основі відбуваються культурні заходи - концерти українських митців, художні виставки, презентації, вечори, присвячені творчості відомих українських письменників та поетів. Посольством постійно розповсюджуються інформаційні матеріали про Україну, налагоджений механізм постійного інформування австрійських українців про головні події суспільно-політичного життя в Україні.
Керівником та дипломатами Посольства проводяться регулярні зустрічі з представниками діаспори. Посол та співробітники, відповідальні за контакти з діаспорою, беруть участь у засіданнях членів правління організацій та Координаційної ради керівників українських громадських організацій в Австрії.
Для забезпечення релігійних потреб громади у Відні, Граці, Зальцбурзі, Інсбруку, Лінці діють українські церкви (греко-католицького обряду).
За останні роки в австрійській столиці було відкрито пам’ятні дошки таким визначним особистостям, як Михайло Грушевський, Іван Пулюй і Пантелеймон Куліш, Лесь Курбас, Леся Українка, дошка і пам’ятник Іванові Франку, великий пам’ятник загиблим українцям на території колишнього концтабору Маутхаузен. Встановлено меморіальну дошку на будинку, де у січні 1921 року було засновано Український Вільний Університет.
У 2013 році на горі Леопольдсберг м.Відень відкрито пам'ятник українським козакам. У березні 2014 року з нагоди 200-річчя від Дня народження Т.Г.Шевченка відкрито пам'ятник Т.Г.Шевченку в Інституті славістики Віденського університету.

Кількісний та соціальний склад української громади Австрії

В Австрії проживає близько 12 тис. громадян українського походження, більшість з яких поселилася у країні після 1989 р. Чисельність автохтонної української громади становить близько 3 тис. осіб.
Українці представлені практично у всіх соціальних прошарках суспільства, найбільш активними у громадському житті є традиційно люди з вищою освітою. Значна кількість австрійських українців походить із родин біженців від радянського режиму з території Західної України та Польщі.
Що стосується громадян, натуралізованих у Австрії після 1989 року, то переважну їх більшість складають особи, що уклали шлюб з австрійськими громадянами
Наявність громадських об’єднань та організацій, їх статус
Головною організацією української діаспори є Австрійсько-українське товариство (АУТ), засноване 9 червня 1992 р. Спілкою українських філателістів Австрії, товариством «Буковина» , Спілкою українських лікарів Австрії тощо. Президентом АУТ є колишній міністр фінансів Австрії Рудольф Едлінґер. Керуючим президентом АУТ довгий час був громадянин Австрії українського походження Борис Ямінський (1946-2010), журналіст, заслужений працівник культури України, нагороджений у червні 2000 р. відзнакою Президента України - Орденом » За заслуги» ІІІ ступеня, у 2008 р., орденом «За заслуги ІІ ступеня. Кількість членів АУТ становить близько 250 осіб. Адреса товариства: Österreichisch-Ukrainische Gesellschaft, A-1015 Wien, Postfach 191.
Спілка українських філателістів Австрії (СУФА) була заснована 26 лютого 1967 р.(Голова Спілки - Стефанія Марцінгер-Романишин). Діяльність СУФА концентрувалась на організації філателістичних виставок, під час яких здійснюється гасіння поштової кореспонденції спеціальними двомовними штемпелями з нагоди видатних подій. У серпні 2001 р. Указом Президента України С.Марцінгер-Романишин за вагомий особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету нашої держави та зміцнення двостороннього співробітництва у 2001 році була нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, у листопаді 2008 року - Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Адреса спілки: Ukrainischer Briefmarken-Sammler-Verein in Österreich, A-1010 Wien, Schönlaterngasse 7/8. Наразі спілка закінчила своє функціонування.
Українське греко-католицьке братство ім. Св. Варвари було засноване у 1862 р. парафіянами однойменної української греко-католицької церкви. До серпня 2000 р. пастором церкви був Генеральний вікарій О.Остгайм-Дзерович, нагороджений відзнакою Президента України - Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Зараз пастором є о. Тарас Шагала. При братстві діє хор української греко-католицької церкви, а також працювала недільна школа. Голова братства був Г.Штайнгаґен, потім Марія Остгайм-Дзерович. Наразі Головою братства обрано Ростислава Тиса. Церква знаходиться у центрі Відня за адресою: A-1010 Wien, Postgasse 8, парафія має поруч свої приміщення: A-1010 Wien, Riemergasse 1/11.
З 1981 року українською громадою АУТ видається двомовний журнал під назвою "Австрійсько-український огляд".
Український центр «Зальцбург» створений у березні 2006 року об’єднує понад 60 етнічних українців, які проживають у місті. Головою організації є Надія Барч – громадянка України. Це об’єднання наразі не має свого друкованого органу. Адреса центру: A-5020 Salzburg, Siebenstädterstraße 63/3
Товариство ім. Павла Чубинського засновано у червні 1999 року є неприбутковою, позапартійною та надконфесійною громадською організацією, що об'єднує українців, а також громадян інших країн українського походження, і не тільки, на добровільних засадах і діє відповідно до статуту, а саме сприяє: поглибленню зв’язків між Україною і Австрією в галузях мистецтва, культури і науки; підтримці соціальних та гуманітарні проектів; поширенню наукової і творчої спадщини Павла Чубинського; збереженню і поширенню української народної культури і звичаїв. Президент – Петро Артемчук; генеральний секретар – Маркіян Отава; адреса товариства - Sinagasse 1-19/7/10, 1220 Wien; веб-сторінка: www.iptg.at.
В м.Відень існує також «Європейсько-українська кооперація», «Українсько-лікарське товариство».
В м.Грац функціонує студентське об'єднання «Січ».
У 2010 році створено Український культурно-освітній центр ім. Івана Франка та Товариство української молоді в Австрії (ТУМА).
Останнім часом з'явилося декілька нових українських товариств: Об'єднання українських водіїв «Автомайдан Австрія», Об'єднання «Європейська Україна», Український педагогічний центр, Спортивно-культурне об'єднання Україна-Відень, Центр українських ініціатив у сфері культури, політики і економіки, ПЛАСТ - Українська Скаутська Організація в Австрії.

Наявність громадських об'єднань та організацій, їх статус

Головною організацією української діаспори є Австрійсько-українське товариство (АУТ), засноване 9 червня 1992 р. Спілкою українських філателістів Австрії, товариством «Буковина» , Спілкою українських лікарів Австрії тощо. Президентом АУТ є колишній міністр фінансів Австрії Рудольф Едлінґер. Керуючим президентом АУТ довгий час був громадянин Австрії українського походження Борис Ямінський (1946-2010), журналіст, заслужений працівник культури України, нагороджений у червні 2000 р. відзнакою Президента України - Орденом » За заслуги» ІІІ ступеня, у 2008 р., орденом «За заслуги ІІ ступеня. Кількість членів АУТ становить близько 250 осіб. Адреса товариства: Österreichisch-Ukrainische Gesellschaft, A-1015 Wien, Postfach 191.
Спілка українських філателістів Австрії (СУФА) була заснована 26 лютого 1967 р. Головою Спілки є Стефанія Марцінгер-Романишин. Діяльність СУФА концентрується на організації філателістичних виставок, під час яких здійснюється гасіння поштової кореспонденції спеціальними двомовними штемпелями з нагоди видатних подій. У серпні 2001 р. Указом Президента України С.Марцінгер-Романишин за вагомий особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету нашої держави та зміцнення двостороннього співробітництва у 2001 році була нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, у листопаді 2008 року - Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Адреса спілки: Ukrainischer Briefmarken-Sammler-Verein in Österreich, A-1010 Wien, Schönlaterngasse 7/8.
Українське греко-католицьке братство ім. Св. Варвари було засноване у 1862 р. парафіянами однойменної української греко-католицької церкви. До серпня 2000 р. пастором церкви був Генеральний вікарій О.Остгайм-Дзерович, нагороджений відзнакою Президента України - Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Зараз пастором є о. Тарас Шагала. При братстві діє хор української греко-католицької церкви, а також недільна школа. Голова братства - Г.Штайнгаґен. Церква знаходиться у центрі Відня за адресою: A-1010 Wien, Postgasse 8, парафія має поруч свої приміщення: A-1010 Wien, Riemergasse 1/11.
З 1981 року українською громадою видається двомовний журнал під назвою » Австрійсько-український огляд» .
Український центр «Зальцбург» створений у березні 2006 року об’єднує близько 50 етнічних українців, які проживають у місті. Головою організації є Надія Барч – громадянка України. Це об’єднання наразі не має свого друкованого органу. Адреса центру: A-5020 Salzburg, Siebenstädterstraße 63/3
Товариство ім. Павла Чубинського засновано у червні 1999 року є неприбутковою, позапартійною та надконфесійною громадською організацією, що об'єднує українців, а також громадян інших країн українського походження, і не тільки, на добровільних засадах і діє відповідно до статуту, а саме сприяє: поглибленню зв’язків між Україною і Австрією в галузях мистецтва, культури і науки; підтримці соціальних та гуманітарні проектів; поширенню наукової і творчої спадщини Павла Чубинського; збереженню і поширенню української народної культури і звичаїв. Президент – Петро Артемчук; генеральний секретар – д-р Олександр Отава; адреса товариства - Sinagasse 1-19/7/10, 1220 Wien; веб-сторінка: www.iptg.at

Контакти громадських організацій та об'єднань українців Австрії

Українська громада в країнах світу

В історії формування сучасної української діаспори простежуються чотири хвилі масового переселенського руху з України. Перша хвиля еміграціїз України (остання чверть ХІХ ст.   початок Першої світової війни) була зумовлена переважно соціально-економічними причинами.

Другий масовий відтікчастини населення за межі своєї батьківщини припав на період між двома світовими війнами і був викликаний соціально-економічними та політичними обставинами.

Друга світова війна та її наслідки викликали третю хвилю масової української еміграції, майже винятково політичну.

Четверта хвиля міграціїприпала на кінець ХХ ст. і мала, передусім, соціально-економічний характер.

Протягом останніх років еміграційний потік з України до деяких країн (зокрема, Канади та США) якісно змінився: дедалі більше зростає частка науково-технічної інтелігенції (як правило, це фахівці в таких галузях, як системний аналіз, програмування, біологія, нові матеріали, комп’ютеризація тощо).

З розпадом СРСР і утворенням на його просторах нових суверенних держав, українські етнічні меншини, сформовані в цих країнах внаслідок переміщення трудових ресурсів при тоталітарному режимі, перейшли на становище закордонних. Виникло, по суті, нове соціальне явище – східна українська діаспора.

Внаслідок міждержавних територіальних поділів ХХ століття частина українського етносу опинилася за межами України. Ця категорія закордонних українців належить до автохтонних національних меншин низки країн Європи (Польща, Словаччина, Білорусь, Румунія, Придністровський регіон Молдови, прикордонні області Російської Федерації).

Нині число осіб українського походження, які проживають за межами України, за приблизними підрахунками становить від 12-ти до 20-ти мільйонів. Найбільше закордонних українців проживає в Російській Федерації. За результатами Всеросійського перепису 2010 року їх чисельність складає 1,93 млн. осіб зі статусом громадян РФ, які ідентифікують себе як етнічні українці. Проте, згідно з неофіційною статистикою, чисельність української меншини в Росії сягає понад 10 млн. осіб. Так, ще кілька років тому російські демографи публічно декларували факт проживання в країні близько 8-10 млн. російських громадян українського походження.

За даними останнього перепису населення, що пройшов у 2006 році, в Канаді проживає 1 209 085 осіб українського походження, причому у 300 590 з них – обоє батьків є українцями, а у 908 495 – один з батьків є українцем. Порівняно з переписом 2001 року кількість осіб українського походження, що проживають в Канаді, зросла на 138 025 осіб або на 0,26%.

Чисельність осіб українського походження в США, за результатами перепису населення 2000 р., сягає близько 900 тисяч. Проте деякі американські демографи вважають, що реальне число представників українського етносу в США   понад 1,5 млн. осіб.

Серед країн проживання найбільших українських громад зарубіжжя – Бразилія (600 тисяч), Казахстан (550 тисяч), Молдова (455 тисяч осіб), Аргентина (300-350 тисяч), Білорусь (237 тисяч; на думку керівників української громади в цій країні, лише в Брестській області   колишньому етнографічному регіоні України «Берестейщина»   проживає близько півмільйона етнічних українців), Німеччина (140 тисяч), Узбекистан (біля 95 тисяч).

Чисельні українські громади проживають також у Румунії (понад 61 тисячу), Латвії (близько 57 тисяч), Польщі (близько 42 тисяч за офіційною статистикою, за неофіційною – понад 200 тисяч), Великій Британії (за неофіційною статистикою близько 30 тисяч), Азербайджані (за офіційними даними 29 тисяч, за неофіційними - не більше 15 тисяч), Естонії (28 тисяч), Франції (близько 27 тисяч), Киргизстані (26 тисяч), Туркменістані (за офіційними даними близько 23 тисяч, за неофіційними - не більше 14 тисяч), Чехії (понад 22 тисячі), Литві (22 тисячі), Сербії і Чорногорії (понад 20 тисяч), Австралії (близько 14 тисяч), Австрії (близько 12 тисяч), Словаччині (близько 11 тисяч), Грузії (близько 7 тисяч), Угорщині (понад 6 тисяч), Боснії і Герцеговині (близько 5 тисяч), Хорватії (4 тисячі), Таджикистані (понад 3 тисячі), Болгарії (2,5 тисячі), Вірменії (близько 2 тисяч).

Водночас, велика кількість українських громадян – представників української тимчасової трудової міграції зосереджена в Іспанії (близько 100 тисяч), Португалії (близько 50 тисяч), Греції (понад 32 тисячі) та інших державах.

Порівняно з іншими світовими діаспорами, українські громади мають найбільшу кількість різних громадських об’єднань (за приблизними підрахунками – близько 3 тисяч). Найбільше їх у Канаді – майже тисяча осередків: політичних, культурно-освітніх, професійних (об’єднання лікарів, учителів, інженерів, адвокатів), жіночих, молодіжних тощо.

Авторитетною міжнародною українською організацією є Світовий Конгрес Українців (СКУ), який об’єднує близько 300 громадських організацій закордонних українців з більше, ніж 30 країн світу.

Міжнародними об’єднаннями є також Європейський конгрес українців (представляє інтереси українських громад у 23 країнах, здебільшого в Центральній та Східній Європі), Світова федерація українських жіночих організацій, а також Світова федерація українських лемківських об’єднань.

Основним координаційним органом світового українства є Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР), створена українськими громадськими організаціями з України та з-за кордону в 1992 р. За статутом УВКР є міжнародною спілкою об'єднань громадян, діяльність якої поширюється на територію України та інших держав.

У низці держав Східної і, частково, Центральної Європи, а також у країнах Балтії політико-правовий статус української громади закріплено законодавчо як національної меншини. Це забезпечує державну підтримку зусиль місцевих українських громад щодо збереження своєї національної самобутності, здобуття освіти й інформації рідною мовою тощо. У країнах, де українська громада не має статусу національної меншини, забезпечення її національно-культурних потреб є справою бажання та організаційних зусиль етнічних українців, які проживають у цих країнах.

Питання задоволення національно-культурних потреб українців за кордоном є предметом двосторонніх міждержавних переговорів на всіх рівнях. З року в рік збільшується число двосторонніх угод, які передбачають реалізацію культурно-освітніх та інших запитів української діаспори. Створюються двосторонні змішані міжурядові комісії з питань забезпечення прав національних меншин.

Державна програма співпраці із закордонними українцями

18 липня 2012 року Уряд прийняв постанову «Про затвердження Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року».

За результатами проведення V Всесвітнього форуму українців у серпні 2011 р. Президент України В. Янукович доручив центральним органам виконавчої влади здійснити низку заходів з метою подальшого поглиблення співробітництва із закордонними українцями.
На виконання доручень Президента України від 07.12.2011 р. та Прем’єр-міністра України від 14.12.2011 р. МЗС розроблено, погоджено із відповідними міністерствами та відомствами і внесено на розгляд Уряду проект даної постанови.
Ухвалення такого документа повністю відповідає європейській практиці підтримки країнами своїх співвітчизників за кордоном, що серед іншого є ознакою зрілості їхньої державності.
Для Урядів сусідніх з Україною держав підтримка співвітчизників за кордоном є важливою складовою національної безпеки, одним із безумовних пріоритетів їх як зовнішньої, так і внутрішньої політики.
Зокрема, у Російській Федерації на ці цілі передбачається щорічне фінансування в обсязі приблизно 340 млн. дол. США, у Латвійській Республіці – 25 млн., в Угорщині – біля 150 млн., у Республіці Польща – понад 7 млн., у Словацькій Республіці – більше 1 млн. Румунія, лише на підтримку ЗМІ у Молдові, щорічно виділяє понад 600 тис. дол. США.
Загальні обсяги фінансування зазначеної програми із Державного бюджету України на весь її період (4 роки) становитимуть 103 908 тис. гривень, тобто близько 13 млн. дол. США.
Ухвалення даної постанови є практичною реалізацією доручень керівництва держави, що забезпечить системність та послідовність державної політики, спрямованої на збереження етнічної та національно-культурної самобутності закордонних українців, сприятиме створенню належних передумов для поглиблення співпраці з ними на тривалу перспективу, більш повному задоволенню їхніх культурних, мовно-освітніх, інформаційних та інших потреб, а також розвитку всебічних відносин нашої держави з країнами проживання закордонних українців.
Ознайомитись з текстом Державної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2015 року можна на сайті Верховної Ради України.

Про порядок оформлення і видачі посвідчення закордонного українця

Постанова КМУ від 17 листопада 2004 р. №1531 про затвердження Порядку оформлення і видачі посвідчення закордонного українця

Перелік документів для оформлення статусу закордонного українця

Відповідно до Закону України від 04.03.2004р. № 1582-IV «Про правовий статус закордонного українця», етнічні українці та особи, які народилися чи проживали в Україні, які в даний час є громадянами інших держав чи особами без громадянства, мають право отримати правовий статус закордонного українця та відповідне посвідчення.

Для отримання статусу закордонного українця треба надіслати поштою чи подати до закордонної дипломатичної установи України в країні постійного проживання або безпосередньо до Міністерства закордонних справ України (площа Михайлівська 1, 01018 Київ) такі документи:

1. Заяву про бажання отримати статус закордонного українця, у якій, окрім запитуваної інформації, бажано зазначити адресу та телефон.

2. Копію (закордонного) паспорта громадянина відповідної країни або посвідчення особи без громадянства. УВАГА! Написання прізвища та імені у посвідченні відповідатиме їх написанню у зазначеному документі у відповідності з правилами міжнародної транслітерації.

3. Копію свідоцтва про народження або іншого документа, що доводив би Ваше етнічне українське походження чи територіальне походження з України (атестат про закінчення школи в Україні, трудова книжка, свідчення місцевого українського об’єднання, церкви тощо).

4. Дві кольорові фотокартки розміром 3 х 4 см.

5.Оригінал квитанції про сплату коштів у обсязі, еквівалентному 10 доларам США.

За оформлення посвідчення справляється плата у валюті країни перебування заявника у розмірі, еквівалентному 10 доларам США.

Реквізити для сплати коштів З-ЗА КОРДОНУ

Валюта – USD

BENEFICIARY - State Treasury of Ukraine, Kyiv, Ukraine

ACCOUNT (IBAN) № - 2513101284489

ACCOUNT WITH INSTITUTION (BENEFICIARYBANK) - Joint-Stоck company State export Import Bank of Ukraine, 127 Gorkogo Str., Kyiv, Ukraine

SWIFT - EXBSUAUX

Реквізити для сплати коштів В УКРАЇНІ:

а) Сума: еквівалент 10 дол. США

б) Призначення платежу: За оформлення посвідчення закордонного українця

в) Отримувач: Державна казначейська служба України

г) Банк отримувача: Державнеа казначейська служба України, м. Київ

д) Код отримувача: ЄДРПОУ 37567646

е) Код банку отримувача МФО: 820172 є) Рахунок: 31113027700001

ж) Код бюджетної класифікації: 22012400 з) Символ звітності банку: 027