Про Україну
Загальна інформація
Офіційна мова: українська
Столиця: Київ
Набуття незалежності: 24 серпня 1991 року
Розташування: Центрально-Схiдна Європа, південно-східна частина Східноєвропейської рівнини, між 44''20' і 52''20' північної широти і 22''5' і 41''15' східної довготи.
Площа: 603 700 км2
Клімат: помірно-континентальний, на Південному березі Криму - субтропічний, середземноморського типу. В Закарпатті клімат м’який, з теплою малосніжною зимою і дощовим літом.
Середня зимова температура: від -8° до -12° C (від +17.6° F до +3° F). В південних областях зимова температура коливається близько 0° C (+32° F).
Середня літня температура: від +18° до +25° C (від +64,4° F до +77° F), хоча вдень вона може досягати більше +35° C (+95° F).
Найкращий час для відвідування України: літо, пізня весна та рання осінь.
Населення: 47 732 079 (щільність – 80 чол/кв.км.)
Валюта: гривня (літерний код гривні - UAH, цифровий код - 980, скорочена назва - грн.)
Часовий пояс: GMT+2 (UTC+2)
Інтернет-домен найвищого рівня: ua
Телефонний міжнародний код: +380
Державний устрій
Україна - унітарна, суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава, парламентсько-президентська республіка. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Глава держави
Статус Президента України визначено Конституцією України, де сформульовані права та обов'язки Президента як голови держави, порядок його обрання, а також можливість усунення з поста та припинення його повноважень.
Президент є Гарантом державного суверенітету та територіальної цілісності України. Його повноваження у цій сфері визначені ст. 102 Конституції України та покладають на Президента обов'язок приймати рішення та виконувати дії, спрямовані на захист і зміцнення державного суверенітету, збереження цілісності та недоторканності території України у межах існуючих кордонів.
Повноваження Президента щодо проведення внутрішньої політики закріплено статтею 106 Конституції України, згідно з якою Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази та розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Взаємодіючи з усіма гілками влади, Президент призначає та звільняє членів уряду та інших органів виконавчої влади, може брати участь у засіданнях уряду, а також мати своїх представників у Кабінеті Міністрів, Конституційному Суді, Верховній Раді.
У зовнішній політиці повноваження Президента визначено статтею 106 Конституції України. Президент, як Голова держави, виступає від її імені, представляє Україну у міжнародних відносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори, а також керує всією зовнішньополітичною діяльністю держави.
Президент є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.
21 квітня 2019 року в Україні відбулося повторне голосування на чергових виборах Президента України. За даними Центральної виборчої комісії України, під час повторного голосування перемогу на президентських виборах здобув Володимир Зеленський, за якого свої голоси віддали 73,22% виборців. Петра Порошенка підтримали 24,45 % виборців. Явка виборців становила 61,37%.
Законодавча влада
Законодавча влада - це орган, який згідно з Конституцією має право прийняття та зміни законів.
Чинна Конституція України визначає Верховну Раду України як єдиний загальнонаціональний постійно діючий, колегіальний, виборний орган законодавчої влади у складі 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Нині в Україні не існує інших органів законодавчої влади і загальнонаціональних або місцевих, крім Верховної Ради України. Не передбачена й можливість делегування нею своїх законодавчих повноважень.
Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій.
Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України. Народні депутати України можуть добровільно об'єднуватися у фракції за умови, що до складу кожної з них входить не менш як 15 депутатів.
Виконавча влада
Систему органів виконавчої влади в Україні утворюють:
- Кабінет Міністрів України, що є вищим органом у системі органів виконавчої влади;
- центральні органи виконавчої влади, до яких належать міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади (служби, агентства, інспекції, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом);
- місцеві державні адміністрації, що здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі.
Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.
Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Зовнішньополітичні пріорітети
Європейська інтеграція – ключовий пріоритет зовнішньої політики України, який передбачає проведення системних реформ в усіх сферах життя відповідно до норм та стандартів ЄС. Кінцевою метою європейської інтеграції є набуття Україною членства в Європейському Союзі. Основним завданням на сьогодні є завершення переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, невід’ємною складовою якої є зона вільної торгівлі.
Важливим пріоритетом є зміцнення економічної складової зовнішньої політики України з метою створення сприятливих міжнародних умов для подолання негативних наслідків світової фінансово-економічної кризи та відновлення економічного зростання нашої держави. Для цього вживаються всі необхідні заходи, покликані сприяти просуванню українських товарів і послуг як на традиційні, так і нові ринки, зокрема на Близькому Сході, в Латинській Америці, Азії та Африці.
На двосторонньому рівні Україна прагне використовувати весь потенціал взаємодії з ЄС, США та іншими стратегічними партнерами на основі спільних цінностей та інтересів, поглиблювати взаємовигідну співпрацю з державами-членами ЄС, розбудовувати дружні відносини з країнами-сусідами, а також з іншими державами світу на принципах взаємної вигоди, поваги до суверенітету і територіальної цілісності, з дотриманням норм міжнародного права. Особливий наголос при цьому робиться на досягненні конкретних практичних результатів, насамперед в економічній сфері, збільшенні іноземних інвестицій, створенні сприятливих політичних умов для реалізації важливих для нашої держави дво- і багатосторонніх економічних проектів тощо.
У відносинах України та Сполучених Штатів Америки наша держава налаштована на активну взаємодію та підтримання двосторонніх відносин на рівні стратегічного партнерства. Досягненню цієї мети має сприяти реалізація усього потенціалу Хартії про стратегічне партнерство між двома країнами.
Україна робить внесок у вдосконалення і розвиток європейської системи колективної безпеки, продовжує конструктивне співробітництво з НАТО та іншими військово-політичними структурами з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, в тому числі щодо залучення експертної і ресурсної допомоги держав Альянсу для проведення необхідних реформ, передусім у рамках виконання річних національних програм співробітництва Україна-НАТО.
Постійним пріоритетом зовнішньої політики та сферою особливої уваги МЗС є захист і заохочення прав людини та співпраця у цій галузі з іншими країнами світу та в рамках міжнародних організацій, захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном, створення сприятливих зовнішньополітичних умов для розвитку української нації, її історичної свідомості, національної гідності українців, а також етнічної, культурної, мовної, релігійної самобутності громадян України усіх національностей.
З метою забезпечення своїх національних інтересів Україна проводить активну багатосторонню політику в універсальних та регіональних міжнародних організаціях. Її участь в ООН спрямована на відстоювання і просування інтересів держави у процесі прийняття світовою спільнотою тих рішень, які мають або можуть мати вплив на безпеку нашої країни, її успішний політичний, економічний та соціально-культурний розвиток. Діяльність у рамках ОБСЄ є важливим фактором зміцнення регіональної безпеки і стабільності в Європі. Участь у роботі Ради Європи є вагомим чинником інтеграції України у єдиний європейський правовий простір.
У рамках розвитку міжнародного культурно–гуманітарного співробітництва пріоритетним завданням МЗС є створення мережі культурно-інформаційних центрів у складі закордонних дипломатичних установ України, які сприятимуть промоції культурного, освітнього та туристичного потенціалу, забезпеченню культурних, мовних та інформаційних потреб українців, які проживають за кордоном.
Відносини між Україною та Європейським Союзом
Намір України розбудовувати відносини з ЄС на принципах інтеграції був вперше проголошений у Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 року «Про основні напрями зовнішньої політики України». У документі закріплювалося, що «перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна підпише Угоду про партнерство і співробітництво, реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом - до повного її членства у цій організації».
Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як представник головуючої в ЄС країни, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.
У подальшому стратегічний курс України на європейську інтеграцію був підтверджений та розвинутий у Стратегії інтеграції України до ЄС, схваленій Указом Президента України 11 червня 1998 року, та Програмі інтеграції України до ЄС, схваленій Указом Президента України 14 вересня 2000 року. Зокрема, у Стратегії набуття повноправного членства в ЄС проголошено довготерміновою стратегічною метою європейської інтеграції України.
Політика України щодо розбудови відносин з Європейським Союзом впроваджується на основі Закону України від 1 липня 2010 року «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (в редакці від 1 січня 2015 року). Відповідно до статті 11 Закону однією з основоположних засад зовнішньої політики України є «забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС».
Дорожню карту та першочергові пріоритети становлення та розвитку України як члена європейської сім’ї визначено Стратегією сталого розвитку “Україна - 2020”, схваленою Указом Президента України №5/2015 від 12 січня 2015 року. У Документі зазначено, що ратифікувавши Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, Україна отримала інструмент та дороговказ для внутрішніх перетворень, а виконання вимог цієї Угоди дає можливість Україні в подальшому стати повноцінним членом ЄС.
Хроніка відносин Україна-ЄС:
• 1991 - Декларація ЄС щодо України.
• 1992 - Перша зустріч Україна-ЄС на найвищому рівні.
• 1993 - Підписана угода між Європейськими співтовариствами та Україною про торгівлю текстильними виробами, відкриття представництва Комісії Європейських Співтовариств в Україні.
• 1994 - Верховна Рада України ратифікувала Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.
• 1995 - Перше засідання Спільного комітету Україна-ЄС, створення представництва України при Європейських Співтовариствах.
• 1996 - Європейський Союз визнав за Україною статус країни з перехідною економікою. Радою Міністрів ЄС прийняла план дій щодо України.
• 1997 - Перший Саміт Україна-ЄС (Київ), підписано угоду між Європейським Співтовариством по вугіллю та сталі та урядом України про торгівлю сталеливарними виробами.
• 1998 - набуття чинності угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, Україна офіційно заявила про прагнення набути статусу асоційованого членства в ЄС, прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 852 про запровадження механізму адаптації законодавства України до ЄС. Другий саміт Україна—ЄС (Відень).
• 1999 - Третій саміт Україна - ЄС (Київ), ЄС підтвердив намір сприяти вступу України до СОТ, початок роботи щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
• 2001 - Четвертий саміт Україна - ЄС (Ялта).
• 2002 - П'ятий саміт Україна - ЄС (Копенгаген).
• У квітні 2004-го року на саміті Україна-ЄС євро-очікування України були підірвані у зв'язку з неотриманням статусу країни з ринковою економікою від ради міністрів ЄС. Однак це сталося до Помаранчевої революції.
• 2005 - Рада Європейського Союзу надала Україні статус країни із ринковою економікою, черговий саміт.
• 2006 - саміт ЄС-Україна, Хельсінкі.
• 2007 - саміт ЄС-Україна, Київ.
• 5 березня 2007 - розпочато переговори про укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.
• 2008 - Набуття чинності угодами про спрощення візового режиму та реадмісію між Україною та ЄС, саміт ЄС-Україна (Евіан).
• Вересень 2008 - під час паризького Саміту Україна-ЄС досягнуто компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію.
• 7 травня 2009 - Україна стала учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство»
• 16 червня 2009 - під час засідання Ради з питань співробітництва Україна - ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна - ЄС».
• 25 лютого 2010 - Європарламент схвалив резолюцію про ситуацію в Україні в якій, зокрема, визнається право України на приєднання до ЄС. Також Єврокомісії надається мандат задля роботи над «дорожньою картою» безвізових подорожей між Україною та країнами ЄС.
• 2011 - саміт ЄС-Україна, Київ.
• 2013 - саміт ЄС-Україна, Брюссель. На саміті було ухвалено спільну заяву, в якій зазначено, що Україна «рішуче налаштована виконувати» передумови ЄС для того, щоб сторони змогли підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі.
• 21 листопада 2013 Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання УА з Євросоюзом, внаслідок цього по всій території країні виникли масові демонстрації, проти призупинення процесу євроінтеграції. 24 листопада у Києві відбулась масова акція протесту, в якій взяли участь понад мільйон людей.
• 21 березня 2014 року у Брюсселі було підписано політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС за участі українського прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.
• 27 червня 2014 року - Президент України Петро Порошенко підписав другу (економічну) частину Угоди про асоціацію з ЄС.
• 16 вересня 2014 року Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом синхронно з Верховною Радою України (у вигляді телемосту технологією Skype).
• З 1 листопада 2014 р. вступило в силу тимчасове застосування Угоди про Асоціацію.
• 23 лютого 2017 Верховна Рада ратифікувала Угоду між Урядом України і Європейським Союзом про участь України у програмі COSME.
Партнерство України з НАТО
Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна – НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м.Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).
Основоположними документами, що продовжують визначати відносини між Україною та НАТО на сучасному етапі, є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (9.07.1997 р.) та Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009 р.).
Указом Президента України від 24.09.2014 р. № 744/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», яким визначено, що пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності у 2014 та наступних роках є дальший розвиток відносин стратегічного партнерства України з США, ЄС та НАТО.
23 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення про відмову України від позаблокового статусу, який виявився неефективним у контексті убезпечення держави від зовнішньої агресії та тиску. Внесений Президентом України проект (реєстр. № 1014-3 – був розроблений МЗС України) підтримала конституційна більшість народних депутатів України (303 голоси «за»).
Відповідно, внесені зміни до ст. 6, 8 Закону «Про основи національної безпеки України» і ст. 11 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», згідно з якими, відновлено курс євроатлантичної інтеграції, а основними напрямами державної політики з питань національної безпеки і основними засадами зовнішньої політики України визначено поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.
У контексті розвитку відносин України з НАТО на найвищому рівні ухвалені рішення про відмову України від здійснення політики позаблоковості; визначення нової Стратегії національної безпеки України (затверджена Указом Президента України від 5 травня 2015 року №287/2015); проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; вдосконалення системи координації співробітництва України з НАТО; підвищення ефективності під час підготовки та реалізації річних національних програм; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері.
Відносини між Україною та НАТО мають два основних виміри: політичний діалог і практичне співробітництво. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена в 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.
Ключовим системним документом розвитку співробітництва з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу є Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО (РНП), які розробляються з 2009 року. РНП-2015 затверджена Указом Президента України № 238/2015 від 23 квітня 2015 року. РНП-2016 затверджена Указом Президента України № 45/2016 від 12 лютого 2016 року.
В українському суспільстві збільшується суспільна підтримка курсу на членство України в НАТО. За різними даними – це 40-50%. МЗС працює над тим, щоб у повній мірі використати відкриті для України можливості зближення з НАТО. Для цього укладені рамкові угоди і триває робота над відповідними імплементаційними угодами в рамках Трастових фондів на підтримку обороноздатності України.
Підготовлено до підписання Угоду між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні. Таку установу Альянс матиме вперше і саме в Україні. Також вперше в Україні у вересні 2015 р. на Яворівському полігоні пройшли командно-штабні навчання з реагування на надзвичайні ситуації «Україна-2015», які відкривали Президент України та Генеральний секретар НАТО.
Від НАТО та її держав-членів продовжує надходити матеріально-технічна, дорадча, тренувальна допомога українському сектору безпеки і оборони.
Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН створено п’ять спільних робочих груп Україна-НАТО (СРГ): з питань воєнної реформи (СРГ ВР); оборонно-технічного співробітництва (СРГО); економічної безпеки; планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС); зі співробітництва з питань науки і довкілля (СРГ НОД).
У 2014-2016 рр. в Україну були направлені радники в оборонній сфері до Офісу зв’язку НАТО в Україні в цілях дорадчої допомоги у підготовці нової Стратегії національної безпеки України; проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України; досягнення Україною максимального рівня взаємосумісності та спільних спроможностей з НАТО; впровадження стандартів НАТО у військовій сфері (згідно з Коаліційною угодою в рамках реформи ЗСУ передбачається поступовий перехід (до 2019 р. ) на стандарти НАТО (STANAG)).
Україна бере участь в операціях НАТО в Афганістані та Косово.
Для України стратегічне партнерство з НАТО є невід’ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695 та схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, важливими реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та національних Збройних Сил. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.
Політичні відносини між Україною та США
Відносини між Україною та США визначені як стратегічне партнерство. З моменту здобуття Україною незалежності, США надають сприяння її утвердженню як демократичної та економічно розвиненої європейської держави.
Після перемоги Революції гідності у 2014 році, двосторонній діалог між країнами вийшов на новий рівень. Сполучені Штати систематично надають новому Уряду України фінансову та експертну допомогу для зміцнення обороноздатності країни, відновлення економічної стабільності, здійснення необхідних реформ та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок конфлікту на сході України.
Вашингтон також відіграє провідну роль у мобілізації зусиль світової спільноти для протидії агресії Москви та посиленні тиску, зокрема економічного, на режим В.Путіна. США, які за рівнем і масштабом економічних санкцій проти РФ випереджають навіть ЄС, одними з перших ввели санкції по відношенню до фізичних та юридичних осіб Росії та України, а також представників т.зв. «ДНР» та «ЛНР», які своїми діями призвели до порушення суверенітету та територіальної цілісності України. Крім цього, Вашингтон надає виключної важливості підтриманню євроатлантичної єдності з питання санкцій, оскільки від цього залежить їхня ефективність.
Позитивну динаміку демонструє і міжпарламентська співпраця. Як у Палаті представників американського Конгресу, та і у Сенаті активно працюють групи сприяння Україні - т.зв. «українські кокуси». Починаючи з 2014 року у Конгресі США було представлено кілька десятків проектів законів та резолюцій щодо України. Серед схвалених документів, зокрема, закони «Підтримка суверенітету, територіальної цілісності, демократії та економічної стабільності в Україні», «Закордонне мовлення Сполучених Штатів в Україні та сусідніх регіонах», «Підтримка української свободи». На сьогодні Конгрес майже одностайно виступає за розширення фінансової та військової допомоги Україні, у тому числі за рахунок оборонної зброї.
Безпрецедентним є двосторонній діалог на найвищому та високому рівнях: Президент України П.О.Порошенко здійснив офіційний візит до США 17-18 вересня 2014 р.; Віце-Президент США Дж.Байден тричі відвідував Україну протягом 2014 року (21-22 квітня, 7 червня та 21-22 листопада); відбулися два візити Прем’єр-міністра України А.Яценюка до США (12-13 березня 2014 р. та 13 липня 2015 р.). Паралельно відбувається інтенсивний діалог у телефонному режимі між Президентом України та Президентом і Віце-президентом США, активно розвиваються контакти на міжвідомчому рівні, у т.ч. між зовнішньополітичними відомствами двох країн.
Діалог високого рівня:
З моменту здобуття Україною незалежності, США надають практичне сприяння її утвердженню як демократичної та економічно розвиненої європейської держави.
Двосторонній діалог між Україною та США значно активізувався у 2014 році. Серед двосторонніх візитів та зустрічей на найвищому рівні, які відбулися протягом 2014 – 2015 років, слід відзначити такі:
12-13 березня 2014 р. – візит до США української делегації на чолі з Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком;
21-22 квітня 2014 р. – візит в Україну Віце-президента США Дж.Байдена;
7 червня 2014 р. – другий візит в Україну Віце-президента США Дж.Байдена з метою участі в церемонії інавгурації Президента України П.О.Порошенка;
4 вересня 2014 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Президентом США Б.Обамою в рамках саміту НАТО в Уельсі;
17-18 вересня 2014 р. – офіційний візит Президента Україна П.О.Порошенка до США під час якого відбулися його зустрічі з Президентом США Б.Обамою, Віце-президентом США Дж.Байденом та іншими членами уряду США, а також виступ Президента в Конгресі США;
20-21 листопада 2014 р. – третій за 2014 рік візит в Україну Віце-Президента США Дж.Байдена, в ході якого відбулися його зустрічі з Президентом України П.О.Порошенком та Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком;
7 лютого 2015 р. – зустріч Президента України П.Порошенка з Віце-президентом США Дж.Байденом та Канцлером ФРН А.Меркель в Мюнхені (ФРН);
13 липня 2015 р. – робочий візит А.Яценюка до США для участі у першому українсько-американському бізнес-форумі, у рамках якого відбулися двосторонні зустрічі А.Яценюка з Президентом США Б.Обамою та Віце-президентом США Дж.Байденом, Т.в.о. Держсекретаря США Е.Блінкеном, Міністром торгівлі США П.Пріцкер.
Паралельно відбувається інтенсивний діалог у телефонному режимі між Президентом України та Президентом і Віце-президентом США.
Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:
Міністерство закордонних справ України та Державний департамент США активно взаємодіють з актуальних питань міжнародної співпраці. Серед двосторонніх візитів та зустрічей на рівні МЗС, які відбулися протягом 2014-2015 років слід виокремити такі:
4 березня 2014 р. – візит в Україну Держсекретаря США Дж.Керрі;
25 червня 2014 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Держсекретарем США Дж.Керрі у штаб-квартирі НАТО;
26-29 липня 2014 р. – візит до США Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна, у ході якого відбулись зустрічі з Віце-президентом Дж.Байденом, Держсекретарем Дж.Керрі.
5 лютого 2015 р. – візит до Києва Державного секретаря США Дж.Керрі, у ході якого проведено зустрічі з керівництвом нашої держави.
13 травня 2015 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Держсекретарем США Дж.Керрі у рамках міністерських заходів НАТО в Анталії.
Міжпарламентське співробітництво:
Позитивну динаміку зберігає міжпарламентська співпраця. Починаючи з 1997 року активну роль у розвитку двосторонніх відносин відіграє Група сприяння Україні у Палаті представників Конгресу США («Український Кокус»), до складу якої входять понад 30 американських законодавців. У лютому 2015 року створено Сенатський Український Кокус, до якого увійшли 15 американських сенаторів.
Починаючи з 2014 року у Конгресі було представлено кілька десятків проектів законів та резолюцій щодо України. Серед схвалених документів, зокрема, закони «Підтримка суверенітету, територіальної цілісності, демократії та економічної стабільності в Україні», «Закордонне мовлення Сполучених Штатів в Україні та сусідніх регіонах», «Підтримка української свободи». На сьогодні Конгрес майже одностайно виступає за розширення фінансової та військової допомоги Україні, у тому числі за рахунок оборонної зброї.
Представники Конгресу США регулярно зустрічаються з представниками української влади, народними депутатами України, беруть активну участь у заходах з української тематики в американському законодавчому органі, зокрема, щорічних Днях України в Конгресі.
Існуючі двосторонні органи високого рівня: двостороння Комісія стратегічного партнерства (КСП).
Політична та фінансова підтримка України:
18 грудня 2014 року Президент США Б.Обама підписав Закон «Підтримка української свободи», який передбачає, поряд з політичною та гуманітарною підтримкою, можливість виділення 350 млн. дол. на військову допомогу Україні, в тому числі у вигляді постачання оборонного озброєння.
Сполучені Штати також відіграють провідну роль серед партнерів України у посиленні тиску, зокрема економічного, на режим В.Путіна. США, які за рівнем і масштабом економічних санкцій випереджають навіть ЄС, надають виключної важливості підтриманню євроатлантичної єдності з питання санкцій, оскільки від цього залежить їхня ефективність.
Починаючи з березня 2014 року Сполучені Штати зобов’язалися надати Україні понад 471 млн. дол. США на підтримку безпекової сфери України, відновлення економічної стабільності, здійснення необхідних реформ та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок конфлікту на сході України.
Крім цього, Сполучені Штати надали Україні кредитні гарантії на 1 млрд. дол. США у травні 2014 року, та на 1 млрд. дол. США у травні 2015 року. У разі продовження проведення нашою країною необхідних реформ Адміністрація спільно з Конгресом США розглянуть можливість надання Україні додаткових кредитних гарантій в обсязі 1 млрд. дол. США наприкінці 2015 року.
Торговельно-економічне співробітництво Україна-ЄС
У 2014 р. Євросоюз став головним торговельним партнером України. Обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС становив 44 297,4 млн.дол.США або 35,8% від загального обсягу торгівлі України. Експорт товарів та послуг до країн ЄС за згаданий період дорівнює 20 302,1 млн.дол.США або 31,8% від загального обсягу експорту товарів та послуг України. В свою чергу, обсяг імпорту з країн ЄС сформувався у обсязі 23 995,3 млн.дол.США або 40,0% від загального обсягу імпорту в Україну.
У двосторонній торгівлі між Україною та Євросоюзом залишалося негативне сальдо, яке зменшилось у порівнянні з 2013 роком на 7 117,4 млн.дол.США та склалося у розмірі 3 693,2 млн.дол.США.
З боку держав-членів ЄС основними торговельними партнерами України у 2014 р. стали ФРН (17,9%), Польща (13,5%), Італія (9,3%), Угорщина (7,0%), Великобританія (5,8%), Нідерланди (5,1%).
Основні товарні групи українського експорту до ЄС у 2014 р були.: чорні метали, зернові культури, електричні машини і устаткування, руди, шлаки та зола, енергетичні матеріали, насіння і плоди олійних рослин.
Основні товарні групи українського імпорту з країн ЄС: енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, котли, машини, апарати і механічні пристрої, фармацевтична продукція, полімерні матеріали, пластмаси, електричні машини і устаткування, наземні транспортні засоби, крім залізничних, папір та картон.
Обсяг торгівлі послугами між Україною та ЄС у 2014 році склався в обсязі 6 834,7 млн.дол.США або 40,3% від загального обсягу торгівлі послугами України. Експорт послуг до країн ЄС за підсумками згаданого періоду становить 3889,0 млн.дол.США або 34,5% від загального обсягу постачання українських послуг. В свою чергу, обсяг імпорту послуг з країн ЄС за згаданий період сформувався у розмірі 2945,8 млн.дол.США або 51,9% від загального імпорту послуг в Україну.
Основними партнерами України в Євросоюзі у торгівлі послугами в 2014 р. стали Великобританія (19,4%), ФРН (16,5%), Кіпр (13,8%), Нідерланди (6,0), Австрія (5,2%), Польща (5,0%). Основна частка українського експорту послуг припадала на ФРН (16,5%), Великобританію (16,5%), Кіпр (11,6%), Нідерланди (7,3), Польща (5,1%), Австрія (5,1%). Серед послуг, наданих країнам ЄС, скоротилися обсяги транспортних послуг на 171,2 млн.дол.США, ділових – на 135,2 млн.дол.США, пов’язаних з подорожами, – на 32,1 млн.дол.США, пов’язаних з фінансовою діяльністю, – на 24,7 млн.дол.США. Натомість зросли обсяги послуг у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг на 113,9 млн.дол.
Головними імпортерами послуг з ЄС стали Великобританія (23,3%), Кіпр (16,6%), ФРН (16,4%), Австрія (5,4%), Польща (4,9%), Нідерланди (4,3%). Серед послуг, одержаних від країн ЄС, скоротилися обсяги роялті та інших послуг, пов’язаних з використанням інтелектуальної власності, – на 405,2 млн.дол.США, ділових – на 315,9 млн.дол.США, у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних – на 181,3 млн.дол.США, транспортних – на 129,4 млн.дол.США. Натомість зросли обсяги послуг, пов’язаних з подорожами, на 55,4 млн.дол.США.
У двосторонній торгівлі послугами між Україною та ЄС констатовано продовжує позитивне сальдо, яке збільшилось у порівнянні з 2013 р. на 959,5 млн. дол. США та склалося у розмірі 943,2 млн.дол.США.
Автономні торговельні преференції
З квітня 2014 р. Євросоюзом в односторонньому порядку було запроваджено режим автономних торговельних преференцій на товари, що походять з України. Пільговий торговельний режим є складовою розширеного пакету економічної та фінансової допомоги ЄС Україні.
Відповідний Регламент Європейського Парламенту та Ради ЄС № 374/2014 від 16.04.2014 р. про скасування або зниження мит на товари, що походять з України набув чинності з 23 квітня 2014 р.
Автономні торговельні преференції передбачають:
- Скасування ввізних мит на 94,7% від усього обсягу промислових товарів та на 83,4% сільськогосподарських товарів та продуктів харчування.
- Застосування нульових тарифних квот на ряд товарів агропромислового комплексу.
Додатком ІІ до Регламенту встановлено перелік товарів і обсяги квот, отримання яких відбувається за принципом “first come – first served” у відповідності до статей 308a, 308b та 308c Регламенту ЄК № 2454/93 від 2.07.1993 р., яким встановлені положення щодо імплементації Митного кодексу Співтовариства (Регламент Ради № 2913/92).
Додатком ІІІ до Регламенту встановлено перелік товарів і обсяги квот, адміністрування яких відбувається шляхом ліцензування імпортерів (економічних операторів держав-членів ЄС) з боку компетентних органів держав-членів ЄС та за загальної координації з боку ГД ЄК «Аграрні питання та розвиток сільської місцевості». Деталізовані процедури ліцензування при застосуванні квот на яловичину, свинину, м'ясо свійської птиці, яйця та альбуміни, молочну продукцію, зернові встановлені відповідними імплементаційними регламентами Європейської Комісії №№ 411/2014, 412/2014, 413/2014, 414/2014, 415/2014 та 416/2014 від 23.04.2014 р.
За основу рівнів введення торгових преференцій були взяті домовленості щодо лібералізації доступу до ринку ЄС в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у перший рік дії режиму вільної торгівлі між сторонами.
Підставою для отримання торговельних преференцій є наявність преференційного сертифікату походження товару форми EUR.1, що видається уповноваженими органами України (на даний час – територіальними підрозділами ТПП України).
Інвестиційне співробітництво між Україною та ЄС
Обсяг залучених з початку інвестування прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України на 31 грудня 2014 р. становив 45916,0 млн.дол. США (в розрахунку на одну особу населення складає 1072,0 дол.США).
Із країн ЄС із початку інвестування внесено 35575,5 млн.дол. США інвестицій (77,5% загального обсягу акціонерного капіталу). У 2014 р. в економіку України інвесторами з ЄС вкладено 1810,3 млн.дол. США прямих інвестицій. Зменшення капіталу за цей період становить мінус 10 146,2 млн.дол.США, (у т.ч. за рахунок курсової різниці – мінус 9379,9 млн.дол.США).
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з країн-членів Європейського Союзу станом на 01.04.2015 склав 38 966,3 млн.дол.США, що становить 79,3% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку.
Основні країни-інвестори:
• Кіпр – 15 795,8 млн.дол.США, (40,5% від загального обсягу інвестицій з країн ЄС);
• Німеччина – 5 914,1 млн.дол.США (15,2%);
• Нідерланди – 5 529,5 млн.дол.США (14,2%);
• Австрія – 2 736,7 млн.дол.США (7,0%).
Кіпр, Німеччина, Нідерланди та Австрія є не лише найбільшими інвесторами серед країн ЄС, але входять і до десяти країн світу, що здійснюють найбільші за обсягами інвестиції в Україну, відповідно займають перше, друге, третє та четверте місця.
Найбільший приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України з країн ЄС за період з 1.04.2014 по 1.04.2015 становить: 187,2 млн.дол.США з Польщі; 138,1 млн.дол.США з Естонії; 82,7 млн.дол.США з Люксембургу.
Одним з основним форматів інвестиційного співробітництва між Україною та ЄС є взаємодія з Європейським інвестиційним банком (далі – ЄІБ).
Пріоритетними сферами кредитної діяльності ЄІБ в Україні є модернізація транспортної та енергетичної інфраструктури, підвищення рівня енергоефективності економіки України, зміцнення рівня захисту навколишнього середовища, реформування системи освіти, а також кредитна підтримка приватного ділового сектору України.
З квітня 2015 р. в Україні реалізується проект «Надзвичайна кредитна програма для України», який передбачає фінансування відновлення муніципальної інфраструктури територій, постраждалих в наслідок військових дій і перебувають під контролем української сторони (сума позики – 200 млн.євро).
15 липня 2015 р. Верховна Рада України ратифікувала підписані в грудні 2014 р. з ЄІБ фінансові угоди щодо модернізації магістрального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород» (сума позики – 150 млн.євро) та проекту «Основний кредит для малих і середніх підприємств і компаній із середнім рівнем капіталізації» (сума позики – 400 млн. євро).
